Pracował na budowie, a później wystawiał swoje dzieła w Paryżu.
27 stycznia 1842 roku w Mariupolu urodził się ukraiński malarz pejzażysta Archip Kuindży, Jego droga do sławy nie była łatwa. W bardzo młodym wieku stracił rodziców. Był zmuszony pracować od dzieciństwa. Pracował jako pasterz, retuszer u fotografów, a także na budowie, gdzie zajmował się obliczaniem cegieł. Interesowały go rysunki. Rysowanie stało się jego prawdziwym powołaniem. Marząc o malarstwie pojechał do Feodosii, prosić o pomoc Ajwazowskiego. Niestety Ajwazowski nie docenił jego talentu. Wtedy decyduje się wyjechać do Akademii Sztuk Pięknych w Petersburgu, ale dostaje się dopiero za trzecim podejściem.
Jego pierwsza wystawa poświęcona była tylko jednemu obrazowi — “Księżycowa noc nad Dnieprem”, który wywołał prawdziwą furorę. Obraz został wystawiony w ciemnej sali, gdzie ludzie, zbliżając się do płótna, mrużyli oczy od intensywnego blasku księżyca, który jakby wychodził z samego obrazu. Krytycy, a nawet eksperci, przypuszczali, że artysta użył farb fluorescencyjnych lub reflektorów, ale w rzeczywistości to wynik wyjątkowej umiejętności malarza i jego unikalnej techniki. Kuindży rzeczywiście tworzył specjalne farby, dodając do gotowej palety swoje składniki, które pozwalały mu uzyskać efekty, które nie miały odpowiedników. Jego twórczość stała się rewolucją w pejzażowym malarstwie, a on szybko zdobył popularność w świecie sztuki.
Ponadto Kuindży wniósł duży wkład w rozwój środowiska artystycznego. Został członkiem “przedwczesnych” — kręgu malarzy, którzy opowiadali się za realistycznym odwzorowaniem rzeczywistości. Jednak pomimo swojej popularności wśród “przedwczesnych” Archip Kuindży pozostawał wierny swoim korzeniom, a mimo że większość swojego życia spędził poza Ukrainą, jego prace były pełne głębokiego związku z rodzimą naturą. W 1882 roku, rok po wystawie “Księżycowej nocy nad Dnieprem”, Kuindży ponownie przedstawił publiczności swoje prace: “Dniepr rano”, “W nocy nad Dnieprem” oraz “Brzozowy gaj”. Potem artysta zniknął z życia publicznego na dwadzieścia lat. Opuszczając swoje miejsce wśród “przedwczesnych”, nie organizował wystaw, nie pojawiał się publicznie. Ponownie powrócił do świata społecznego i twórczości 9 lat przed swoją śmiercią. Mieszkał na Krymie, w małym domku, gdzie pracował, przekazując większość swoich pieniędzy na cele charytatywne.
Archip Kuindży pozostawił po sobie około 170 obrazów, jego twórczość nadal zachwyca widzów na całym świecie. Dziś jego obrazy można zobaczyć w czołowych muzeach, a jego imię jest nieodłączną częścią nie tylko ukraińskiego, ale także światowego dziedzictwa kulturowego. Archip Kuindży to symbol tego, jak wielka idea, niezrównane malarstwo i szlachetność duszy mogą zmieniać świat.
Więcej informacji https://suspilne.media/ . Dziękuję Państwu za dziś do usłyszenia za tydzień Anna Kovalova.
Працював на будівництві, а згодом виставляв свої роботи в Парижі. Вітаю, біля мікрофону Анну Ковальова.
27 січня 1842 року в Маріуполі народився український художник-пейзажист Архип Куїнджі. Його шлях до слави був непростим. Архип народився в сім’ї грека та українки і дуже рано втратив батьків. З дитинства був змушений працювати. Працював пастухом, ретушером для фотографів, на будівництві, де рахував цеглу. Його цікавило малювання. Малювання стало його справжнім покликанням. Мріючи про живопис, він поїхав до Феодосії просити допомоги в Айвазовського. На жаль, Айвазовський не оцінив його талант. Тоді він вирішує вступати до Петербурга в Академію мистецтв, але потрапив туди лише з третього разу. Його перша виставка була присвячена лише одній картині – «Місячна ніч над Дніпром», яка викликала справжній фурор.
Картина була виставлена в темному залі, де люди, наближаючись до полотна, примружувалися через яскраве сяйво місяця, яке ніби виходило з самого полотна. Критики і навіть експерти припускали, що художник застосував флуоресцентні фарби чи прожектори, але насправді це був результат виняткової майстерності художника та його унікальної техніки. Куїнджі дійсно створював особливі фарби, додаючи до готової палітри свої інгредієнти, які дозволяли йому досягти таких ефектів, що не мали аналогів. Його творчість стала революцією в пейзажному живопису, і він швидко здобув популярність у художньому світі.
Крім того, Куїнджі зробив великий внесок у розвиток художнього товариства. Він став членом “передвижників” — кола художників, які виступали за реалістичне відображення дійсності. Проте, незважаючи на свою популярність серед “передвижників”, Архип Куїнджі залишався вірним своїм корінням і, попри те, що більшість свого життя провів за межами України, його роботи були сповнені глибокого зв’язку з рідною природою.
У 1882 році, через рік після виставки “Місячної ночі на Дніпрі”, Куїнджі знову представив на загальний огляд свої роботи: “Дніпро вранці”, “Вночі на Дніпрі” та “Березовий гай”. Та після цього художник на довгі 20 років зник з публічного життя. Він залишив своє місце серед “передвижників”, не проводив виставок, не з’являвся на публіці. Він повернувся у світ за 9 років до своєї смерті. Всі ці роки він проживав у Криму, в маленькому будинку, де працював, передаючи більшість своїх статків на благодійність.
Архип Куїнджі залишив після себе близько 170 картин, його творчість і досі захоплює глядачів по всьому світу. Сьогодні його картини можна побачити в провідних музеях, а його ім’я є невід’ємною частиною не лише української, а й світової культурної спадщини. Архип Куїнджі — це символ того, як велика ідея, неперевершене мистецтво і благородство душі можуть змінювати світ.
Більше інформації можна дізнатись на сторніці suspilne.media. Дякую за увагу, біля мікрофону була Анна Ковальова.
Fot. wikipedia.org, domena publiczna
