Dziś opowiem Państwu o autorze takich komedii, jak „Ożenek” czy „Rewizor”. Witam, przy mikrofonie Anna Kovalova.
Nikołaj Gogol urodził się 1 kwietnia 1809 roku we wsi Wielkie Soroczyńce na Połtawszczyźnie, w rodzinie ceniącej sztukę i kulturę. Dzieciństwo Gogola upłynęło w majątku Wasylówka (obecnie Gogolewe), gdzie od najmłodszych lat otaczało go bogactwo ukraińskiego folkloru. Ród Gogolów wywodził się z ukraińskich Kozaków, a jego słynnym przodkiem był hetman Ostap Gogol. Ojciec Wasyl Gogol-Janowski, pisał sztuki teatralne w języku ukraińskim, natomiast matka, Maria, opowiadała synowi bajki, legendy i przekazy ludowe. Nikołaj był bardzo wrażliwym dzieckiem i to ukształtowało szczególny światopogląd przyszłego pisarza i pozostawiło głęboki ślad w jego twórczości.
Ukraina była dla Gogola źródłem inspiracji przez całe życie. Pisarz wielokrotnie wracał na ojczystą ziemię, by szukać natchnienia. Odwiedzał Połtawę, Charków czy Kijów, gdzie zwiedzał historyczne miejsca, słuchał pieśni ludowych i rozmawiał z miejscowymi mieszkańcami. Te podróże dostarczały mu pomysłów na nowe utwory i pomagały podtrzymać więź z ojczyzną.
Co więcej, w Petersburgu Gogol starał się popularyzować ukraińską kulturę wśród rosyjskiej elity między innymi byli to: Aleksandr Puszkin, Nikołaj Niekrasow, Iwan Turgieniew i inni. Opowiadał o tradycjach, czytał swoje utwory i pokazywał piękno ukraińskiego języka, podkreślając, że Ukraina ma swoją unikalną i bogatą kulturę. W jego dziełach ożywają malownicze krajobrazy, tradycje i codzienne życie rodzinnej ziemi. Sam Gogol podkreślał swój związek z Ukrainą i w listach przyznawał, że myśli w języku ukraińskim. Marzył o napisaniu historii Ukrainy, gromadził materiały, ale projekt ten pozostał niedokończony.
W twórczości Gogola, na przykład w powieści „Taras Bulba”, wyraźnie widać ducha epoki kozackiej. Szczególne miejsce zajmuje zbiór opowiadań „Wieczory na chutorze w pobliżu Dikańki”, który przyniósł mu pierwszy duży sukces. Książka, napisana w okresie jego pobytu w Petersburgu, w dużej mierze była inspirowana wspomnieniami o Ukrainie. Korespondencja z matką i jej opowieści o życiu na wsi stały się ważnym źródłem do stworzenia tych historii. Pisarz w swoich opowiadaniach łączył rzeczywistość z fantastyką, przekazując ukraiński folklor poprzez obrazy pełne humoru, magii i głębokiego przywiązania do rodzinnej ziemi. W centralnym opowiadaniu „Noc wigilijna” doskonale oddał atmosferę ukraińskiego Bożego Narodzenia. Historia kowala Wakuli, który leci na czarcie, by zdobyć pantofelki dla ukochanej Oksany, to połączenie humoru, magii i szczerych uczuć. Jednocześnie Gogol szczegółowo opisuje tradycje kolędowania i świętowania, które dodają opowieści autentyczności. Inne utwory w zbiorze, takie jak „Jarmark Soroczyński” czy „Noc w maju”, również odzwierciedlają piękne i magiczne ukraińskie życie.
Za kolorowymi historiami i humorem kryje się jednak tragiczna postać pisarza. Całe życie pozostawał samotny. Nigdy się nie ożenił, choć znane są jego zauroczenia kilkoma kobietami. Jedną z nich była Anna Wielgorska, której Gogol oświadczył się, ale został odrzucony. Jednak przyjaźń i łączyła go z Aleksandrą Smirnową-Rosset, damą dworu cesarzowej. Ich listy były rozmową pokrewnych dusz, które boleśnie odczuwały niedoskonałość świata i swoją bezsilność wobec niej. Ciekawostką jest to, że ze względu na brak romansów z kobietami często przypisywano mu homoseksualizm.
W ostatnich latach życia Nikołaja nasiliły się strach przed śmiercią i religijny fanatyzm. Gogol uważał swoje dzieła za niedoskonałe, dlatego spalił drugi tom „Martwych dusz”, który miał być jednym z jego najważniejszych utworów. Nikołaj Gogol zmarł 21 lutego 1852 roku w Moskwie.
Pozostawił po sobie ogromne dziedzictwo, które wciąż inspiruje czytelników na całym świecie. Gogol zawsze nosił w sercu miłość do swojej ojczyzny, nawet jeśli jego droga wiodła daleko od niej.
Więcej informacji możecie znaleźć na stronach osvita.ua, ukrlib.ua, uain.press.
Fot. wikipedia.org, domena publiczna
_______________
Сьогодні я розповім про автора таких комедій, як «Одруження» та «Ревізор». Вітаю, біля мікрофонa Анна Ковальова.
Микола Гоголь народився 1 квітня 1809 року в селі Великі Сорочинці на Полтавщині, у сім’ї, що цінувала мистецтво та культуру. Дитинство Гоголя пройшло в маєтку Василівка (нині Гоголеве), де він змалку був оточений багатством українського фольклору. Рід Гоголів походив із українських козаків, знаменитим пращуром яких був гетьман Остап Гоголь. Його батько, Василь Гоголь-Яновський, писав п’єси українською мовою, а мати, Марія, розповідала синові казки, легенди й перекази. Микола був дуже вразливою дитиною, це сформувало особливий світогляд майбутнього письменника й залишило глибокий слід у його творчості.
Україна стала для Гоголя джерелом натхнення на все життя. Цікавим фактом є й те, що Гоголь неодноразово повертався на батьківщину, щоб знайти натхнення. Наприклад, він бував у Полтаві, Харкові та Києві, де відвідував історичні місця, слухав народні пісні та спілкувався з місцевими жителями. Ці подорожі дарували йому ідеї для нових сюжетів і допомагали не втрачати зв’язок із рідною землею. У Петербурзі Гоголь намагався популяризувати українську культуру серед російської еліти, до якої входили Олександр Пушкін, Іван Тургенєв, Микола Некрасов та інших. Він розповідав про традиції, читав свої твори, показував красу української мови та намагався довести, що Україна має власну багату культуру.
У його творах оживають мальовничі пейзажі, традиції й побут рідного краю. Гоголь любив підкреслювати свій зв’язок із Україною і навіть у листах зізнавався, що мислить українською мовою. Він мріяв написати історію України, збирав матеріали, проте цей проєкт залишився незавершеним. Водночас, у творах, таких як «Тарас Бульба», яскраво відображено дух козацької доби. Особливе місце в творчості Гоголя займає збірка «Вечори на хуторі біля Диканьки», яка принесла йому перший великий успіх. Вона була написана в період, коли він перебував у Петербурзі, і значною мірою була натхнена його спогадами про Україну. Листування з мамою та її розповіді про сільське життя стали важливим джерелом для створення цих оповідань. Гоголь поєднав у збірці реальність і фантастику, передаючи український фольклор через образи, що поєднують гумор, магію та глибоку прихильність до рідної землі. Оповідання у книзі охоплюють різноманітні теми — від романтичних пригод до містичних зустрічей з чортами і привидами, створюючи живу атмосферу українського села, де реальність переплітається з фантазією. Центральне оповідання «Ніч перед Різдвом» стало класикою світової літератури, яка прекрасно передає атмосферу українського Різдва. Гоголь майстерно змальовує колоритне село, де панує святковий настрій, і вводить у сюжет фольклорні елементи. Головний герой, коваль Вакула, літає на чорті до цариці, щоб дістати для своєї коханої Оксани черевички. Історія сповнена гумору, магії та щирих людських почуттів. Водночас Гоголь детально описує традиції колядування й святкування, які додають оповіданню автентичності. Інші твори збірки, такі як «Сорочинський ярмарок» чи «Майська ніч», також відображають яскраве, наповнене красою та чарами українське життя.
Проте за гумором і яскравими сюжетами ховається трагічна постать. Гоголь усе життя залишався самотнім. Він ніколи не одружився, хоча відомо про його захоплення кількома жінками. Найбільш загадковими залишаються його почуття до Анни Вієльгорської, із якою письменник хотів одружитися, але вона йому відмовила. Проте, Микола мав подругу. Це була фрейліна імператриці Олександра Смірнова-Россет. Міцна дружба на 20 років. Їх часто можна було зустріти разом. Коли вони були в розлуці, писали один одному листи. Цікавим фактом є те, що через відсутність романів з жінками, йому часто приписували нетрадиційну орієнтацію.
В останні роки його життя посилилися страх смерті й релігійний фанатизм. Гоголь вважав свої твори недосконалими, тому спалив другий том «Мертвих душ», що мав стати одним із найважливіших його творів. Микола Гоголь помер 21 лютого 1852 року в Москві. Він залишив по собі величезну спадщину, яка й досі надихає читачів по всьому світу. Гоголь завжди зберігав у серці любов до рідної землі, навіть якщо його шлях пролягав далеко від неї.
Більше інформації можна дізнатись на сторінках osvita.ua, ukrlib.com.ua, uain.press. Дякую за увагу, біля мікрофона була Анна Ковальова.