Jej głos słyszeliście w reklamach Coca-Coli, Forda, American Airlines czy w promocji Armii Amerykańskiej. Współpracowała z takimi legendami muzyki jak Michael Jackson czy Whitney Houston. Już za chwile historia Ukrainki, która podbiła serca milionów.
Witam, przy mikrofonie Anna Kovalova. Dziś opowiem wam historię Kvitki Cisyk — piosenkarki, którą zna każdy Amerykanin. Kvitka Cisyk urodziła się 4 kwietnia 1953 roku w Nowym Jorku w rodzinie ukraińskich emigrantów. Jej pełne imię to Kvitoslava, ale w Stanach Zjednoczonych była znana jako Casey — pseudonim, który powstał z pierwszych i ostatnich liter jej imienia i nazwiska — Kvitka Cisyk.
Jej ojciec, Wolodymyr Cisyk, był skrzypkiem, a matka uczyła córki gry na fortepianie. Od dziecka Kvitka wiedziała, że chce śpiewać. Choć uczyła się śpiewu operowego, miłość do ukraińskiej muzyki ludowej skierowała ją ku rodzimej muzyce. Miała unikalny głos — koloraturowy sopran, a także posługiwała się techniką „białego głosu” — tradycyjnym stylem wokalnym z Karpat.
Po ukończeniu Szkoły Muzyki i Sztuki w Nowym Jorku oraz Harper College, Kvitka rozpoczęła karierę w reklamie i telewizji. Jej głos można było usłyszeć w reklamach takich marek jak Coca-Cola, McDonald’s, American Airlines, Ford i innych. W 1981 roku jej nagranie dla Forda — „Have You Driven a Ford Lately?” — stało się hitem. Kompania Ford podliczyła, że ponad 20 miliardów ludzi słyszało ten dżingiel. Kvitka była jedną z najpopularniejszych wykonawczyń dżingli w USA, a także śpiewała jako chórzystka dla takich artystek jak Linda Ronstadt i Roberta Flack.
Pomimo sukcesu na amerykańskiej scenie, prawdziwy przełom nastąpił, gdy w 1980 roku wydała swój pierwszy album ukraińskich pieśni ludowych — „Kvitka. Songs of Ukraine”. Wspólnie z najlepszymi nowojorskimi muzykami studyjnymi, stworzyła arcydzieło, w którym każda nuta brzmiała autentycznie. Poświęciła miesiące pracy i 200 000 dolarów, by osiągnąć perfekcyjne brzmienie. Co ciekawe to były jej właśnie pieniądzę. Dochody ze sprzedaży albumu przeznaczyła na cele charytatywne. Jej celem było jedno — przybliżyć ukraińską muzykę całemu światu i zachować ją dla przyszłych pokoleń.
Dziewięć lat później, w 1989 roku, wydała drugi album — „Kvitka. Two Colors”, dedykując go swoim rodzicom i ukraińskiemu dziedzictwu. „Ta kolekcja to moje pragnienie, by wpleść radosne nici w tkaninę losu naszego narodu” — mówiła o albumie.
Kiedy Ukraina walczyła o niepodległość, jej pieśni stały się symbolem odrodzenia. Przemycali je emigranci odwiedzający ojczyznę i ukraińscy muzycy, którzy zaczęli koncertować za granicą. „Kiedy po raz pierwszy przywiozłem jej płytę w 1990 roku z Kanady do mojego domu w Karpatach, moi sąsiedzi, po usłyszeniu „Noc jest taka, Panie, księżycowa, gwiaździsta”, poprosili mnie o przepisanie płyty dla nich” – powiedział w wywiadzie znany poeta i wydawca Iwan Malkowycz. Wkrótce piosenki Kvitki zaczęto puszczać w radiu.
Oba jej albumy zachowały autentyczność, łącząc folklor z nowoczesnymi aranżacjami, nadając ukraińskim melodiom nowe brzmienie, do dziś są wzorem dla wielu wykonawców. Jej trzecia płyta miała być poświęcona kołysankom, ale tak się nie stało. Kvitka zmarła zbyt wcześnie, w wieku 44 lat, z powodu raka piersi, który zabrał również jej matkę i siostrę.
Udowodniła, że można zachować tożsamość kulturową tysiące kilometrów od Ukrainy.
Więcej informacji można znaleźć na stronach dyvys.info i uinp.gov.ua.
Dziękuję Państwu za uwagę, do usłyszenia za tydzień Anna Kovalova.
Fot., CC by 2.0, Flickr: Kasey Cisyk 1989 020
……………………………………………..
А зараз українською мовою.
Її голос можна було почути в рекламних роликах Coca-Cola, Ford, American Airlines або в рекламі армії США. Вона працювала з такими музичними легендами, як Майкл Джексон та Вітні Х’юстон. За момент почуєте історію українки, яка підкорила серця мільйонів.
Вітаю, біля мікрофона Анна Ковальова, сьогодні я розкажу вам історію Квітки Цісик — співачки, яку знає кожен американець.
Квітка Цісик народилася 4 квітня 1953 року в Нью-Йорку в родині українських емігрантів. Її повне ім’я — Квітослава, але у США вона стала відомою під псевдонімом Кейсі, що походить від перших і останніх літер її імені та прізвища — Kvitka Cisyk.
Її батько, Володимир Цісик, був скрипалем, а мати навчала дочок гри на фортепіано. З дитинства Квітка знала, що хоче співати, і хоч навчалася оперного вокалу, любов до українських народних пісень повернула її до рідної музики. Вона мала унікальний тембр — колоратурне сопрано, а також володіла технікою “білого голосу” — традиційним фольклорним стилем Карпат.
Після навчання у Вищій школі музики і мистецтва в Нью-Йорку та Гарпер-коледжі, Квітка розпочала кар’єру у світі реклами та телебачення. Її голос звучав у роликах для таких брендів, як Coca-Cola, McDonald’s, American Airlines, Ford та інших. У 1981 році її запис для Ford — «Have You Driven a Ford Lately?» — став хітом. За підрахунками компанії, понад 20 мільярдів людей почули цей джингл. Ставши однією з найпопулярніших виконавиць джинглів у США, вона також співала бек-вокалом для Лінди Ронстадт і Роберти Флек, створюючи власний неповторний стиль.
Незважаючи на успіх на американській сцені, справжнім проривом став її перший альбом українських народних пісень — «Kvitka. Songs of Ukraine», записаний у 1980 році. Разом із найкращими студійними інструменталістами Нью-Йорка, Квітка створила шедевр, у якому кожна нота лунала автентично. На запис підуть місяці роботи та 200 000 доларів власних коштів співачки, аби звучання було якісним та бездоганним. Прибуток від альбому скерувала на благодійність. Її мета була проста, але велична — передати українську музику всьому світу і зберегти її для майбутніх поколінь.
Дев’ять років по тому, у 1989 році, з’явився другий альбом — «Kvitka. Two Colors», присвячений її батькам і українській спадщині. «Ця збірка — моє бажання вплести радісні нитки в полотно долі нашого народу», — казала Квітка про альбом.
Коли Україна боролася за незалежність, її пісні стали символом відродження. Їх нелегально привозили емігранти, що відвідували батьківщину та українські музиканти, які почали їздити за океан на гастролі. «Коли я вперше привіз її диск в 1990 році з Канади до себе у Карпати, то сусіди, як почули «Ніч така, Господи, місячна, зоряна», просили мене переписати їм платiвку, — розповідав в одному з інтерв’ю відомий поет і видавець Іван Малкович. Невдовзі пісні Квітки зазвучали на радіо.
Обидва її альбоми зберегли автентичність, поєднуючи фольклор із сучасним аранжуванням, що дало українським мелодіям нове звучання, донині є взірцем для багатьох виконавців. Третя платівка мала бути присвячена колисковим пісням, але не судилося. Квітка пішла з життя надто рано, у віці 44 років, через рак молочної залози, який також забрав її матір і сестру.
Її історія — це приклад, як можна зберігати культурну ідентичність на відстані тисячі кілометрів, впливати на музику у двох країнах одночасно і залишати слід, який житиме довго після її відходу.
Більше інформації можна дізнатись на сторінці dyvys.info та uinp.gov.ua.
Дякую за увагу біля мікрофона була Анна Ковальова.