Dziś opowiem Państwu o Oleksandrze Muraszce. To kolejny ukraiński artysta, którego nazwisko zostało zawłaszczone przez Rosję.
Olesandr Muraszko jest twórcą nowego malarstwa ukraińskiego XX wieku, wypracował swój własny, niepowtarzalny styl łączący impresjonizm, modernizm i realizm. Jest także współtwórcą Ukraińskiej Akademii Sztuk Pięknych.
Artysta urodził się 7 września 1875 roku w Kijowie. Prawdziwe nazwisko to Kraczkowski. Jego Matką była Maria Iwanowna Kraczkowska, ojciec nieznany. Do siódmego roku życia Muraszko mieszkał w pobliżu miasta Borzna w obwodzie Czernihowskim, gdzie wychowywała go babcia, prosta wieśniaczka, która swoimi opowieściami o bohaterskich czasach Kozaków i mądrością ludową rozbudzała wyobraźnię dziecka i miłość do natury.
Kiedy przyszły artysta skończył osiem lat, jego matka wyszła za mąż za Oleksandra Iwanowicza Muraszkę, obudziły się w niej matczyne uczucia i postanowiła zabrać chłopca do siebie. Następnie Oleksandr przeniósł się do Czernihowa, gdzie jego ojczym Oleksandr Muraszko był właścicielem małej pracowni pisania ikon, kiedy zaproponowano prace przy dekorowaniu Wolodymyrskogo Soboru, wraz z rodziną przenieśli się do Kijowa. Ojczym planował uczynić swojego pasierba malarzem ikon i nie podzielał jego pragnienia zdobycia wykształcenia w Akademii Sztuk Pięknych. Ostatecznie w wieku 15 lat konflikt zmusił Oleksandra Muraszkę do opuszczenia domu. Nie był to łatwy czas dla artysty, przymierał głodem, nie miał domu, dlatego często zmuszony był nocować na brzegach Dniepru. Później Mykola Muraszko, brat ojczyma, zdołał pogodzić ojczyma z synem. Młodemu artyście pozwolono najpierw zapisać się do szkoły rysunku, a później otrzymał pieniądze na studia w Akademii Sztuk Pięknych w Petersburgu. Gdzie studiował w latach 1896-1901.
Ciekawostką jest to, że do prawie 20. roku życia nosił nazwisko matki – Kraczkowski, a dopiero po oficjalnej procedurze adopcyjnej zmienił je na nazwisko ojczyma.
W Petersburgu Muraszko doskonalił swoją edukację u Illi Repina. Pod jego kierownictwem stworzył debiutanckie płótno – pracę dyplomową „Pogrzeb koszowego”, która została uznana za najlepszą wśród prac studenckich, za co artysta otrzymał złoty medal oraz wyjazd służbowy z perspektywą kontynuacji studiów i edukacji u najlepszych malarzy Niemiec, Włoch i Francji.
Będąc w Paryżu, Muraszko inspirował się twórczością impresjonistów, zaczął więc odchodzić od technik akademickich, próbując łączyć różne techniki malarskie. Uważa się, że okres paryski był najbardziej udany w twórczej biografii Muraszki.
W 1906 roku Muraszko namalował obraz „Karuzela”, który przyniósł mu europejskie uznanie. W 1908 roku został nagrodzony złotym medalem na X Międzynarodowej Wystawie w Monachium.
Po powrocie do Kijowa otworzył własny warsztat, który istniał od 1913 do 1917 roku. W tym czasie Muraszko był nauczycielem w Kijowskiej Szkole Artystycznej i brał udział w międzynarodowych wystawach sztuki.
W 1916 roku wraz z podobnie myślącymi osobami założył Towarzystwo Artystów Kijowskich, a w 1917 został jednym z założycieli Ukraińskiej Akademii Sztuk Pięknych w Kijowie.
Już za dwa lata
14 czerwca 1919 roku, wracając z żoną do domu niedaleko swojego domu, Oleksandr Muraszko został zastrzelony. W czasach sowieckich twierdzono, że przyczyną morderstwa był banalny rabunek. Wersja ta jest jednak całkowicie nieprawdziwa, gdyż zabójcy pozostawili ofierze wszystkie kosztowności. Żona Margaryta Muraszko była przekonana, że ??było to morderstwo polityczne.
Obecnie obrazy artysty znajdują się w muzeach Ukrainy, Węgier, Białorusi, Azerbejdżanu, Rosji oraz w kolekcjach prywatnych.
Losy tego artysty śledziłam przy pomocy strony Instytuty Narodowej Pamięci Ukrainy. uinp.gov.ua
Na dziś to wszystko a Ja się z Państwem żegnam. Do usłyszenia za tydzień Anna Kovalova.
Fot. Na ilustracji autoportret Olesandra Muraszko.
________________
А зараз українською мовою.
Вітаю, біля мікрофону Анна Ковальова.
Сьогодні запрошую вас послухати про Олександра Мурашка. Це ще один український художник, ім’я якого привласнює собі Росія.
Олесандр Мурашко є засновником нового українського малярства ХХ століття, він виробив власний неповторний стиль у поєднанні імпресіонізму, модерну та реалізму. Також він є організатором Української академії образотворчого мистецтва.
Народився художник 7 вересня 1875 року. Справжнє прізвище Крачковський. Його мати Марія Іванівна Крачковська народила його поза шлюбом. Хто був його батьком невідомо. До семи років Мурашко жив біля містечка Борзни на Чернігівщині, де його виховувала бабуся, проста селянка, яка своїми оповідями про героїчні часи козацтва та народною мудрістю пробуджувала в дитини уяву, любов до природи.
Коли майбутньому художникові виповнилося вісім, його мати вийшла заміж за Олександра Івановича Мурашка, в неї прокинулись материнські почуття і вона вирішила забрати хлопчика до себе. Тоді Олександр переїхав до Чернігова, де його вітчим Олександр Мурашко володів невеликою іконописною майстернею. Через певний час вітчим переносить свою майстерню в Київ, оскільки почалися роботи з оздоблення Володимирського собору, йому запропонували роботу і вони переїхали. Вітчим планував із пасинка зробити іконописця і не поділяв його прагнення отримати освіту в Академії мистецтв. Зрештою, у віці 15 років конфлікт спонукав Олександра Мурашка полишити домівку. Це був не простий час для художника, він голодував, не мав дому, тому часто був змушений ночувати на схилах Дніпра. Згодом примирити вітчима з сином вдалося Миколі Мурашко – рідному брату вітчима. Юний художник отримав дозвіл вступити спочатку до малювальної школи, а згодом отримав гроші, щоб поїхати до Санкт-Петербурзької Академії мистецтв. Де він навчався в 1896 – 1901 роках.
Цікавий факт майже до 20 років він носив прізвище матері — Крачковський, і лише після офіційної процедури всиновлення змінив його на прізвище вітчима.
У Санкт-Петербурзі Мурашко вдосконалював освіту у Іллі Рєпіна. Під його керівництвом створив перше фундаментальне полотно – дипломну роботу «Похорон кошового», яке було визнане кращим серед студентських робіт, за що художник отримав золоту медаль і відрядження з перспективою продовження освіти у кращих живописців Німеччини, Італії та Франції.
Перебуваючи у Парижі, Мурашко надихався роботами художників-імпресіоністів, відтак він почав відходити від академічної техніки, намагаючись поєднати різні живописні прийоми. Вважається, що саме паризький період був найбільш вдалим у творчій біографії Мурашка.
У 1906 р. Мурашко написав картину «Карусель», яка принесла йому європейське визнання. В 1908 році на Х Мюнхенській міжнародній виставці його нагородили золотою медаллю.
Повернувшись до Києва він відкрив власну майстерню, яка існувала з 1913 по 1917 рік. В цей час Мурашко був викладачем у Київському художньому училищі та брав участь у міжнародних художніх виставках.
В 1916 році він разом з однодумцями заснував Товариство київських художників, а 1917-го став одним із фундаторів Української Академії мистецтв у Києві.
14 червня 1919-го повертаючись з дружиною додому, недалеко від свого будинку на Лук’янівці, Олександр Мурашко загинув від пострілу невідомого. За радянських часів стверджувалося, що причиною вбивства було банальне пограбування. Однак, ця версія абсолютно не відповідає дійсності, оскільки вбивці залишили при жертві всі цінні речі. Дружина, Маргарита Мурашко, була переконана у тому, що це було політичне вбивство.
Нині картини митця зберігаються в музеях України, Угорщини, Білорусі, Азербайджану, РФ та в приватних колекціях.
Матеріали для сьогоднішнього випуску брала на сторінці Українського Інституту Національної пам’яті.
Дякую за увагу, біля мікрофону була Анна Ковальова.